Due diligence при купівлі бізнесу в Україні: чекліст для покупця

Бізнес може переконливо виглядати у фінансовій моделі й створити проблеми одразу після закриття угоди. Податковий борг, арешт активу, корпоративний конфлікт, непідтверджені права на програмне забезпечення або критичний договір із правом дострокового розірвання змінюють і вартість компанії, і здатність нового власника нею управляти.

Buy-side due diligence перевіряє інформацію продавця до того, як покупець візьме на себе зобов’язання. Результати допомагають вирішити, чи варто продовжувати угоду, змінити ціну, перебудувати її структуру, вимагати додаткових гарантій або відмовитися від придбання.

Що таке due diligence під час придбання бізнесу

Due diligence — це структурована перевірка компанії, її власників, активів, зобов’язань і операційної моделі. Покупець має встановити, що саме він купує, які права та борги перейдуть разом із бізнесом і чи підтверджують факти початкову інвестиційну гіпотезу.

Одного універсального звіту для цього недостатньо. Юристи аналізують корпоративні документи, договори та юридичні зобов’язання. Фінансові й податкові фахівці перевіряють звітність, борги, грошові потоки та податки. Комерційна й операційна команди оцінюють клієнтів, постачальників, активи, персонал і здатність бізнесу працювати після зміни власника.

Для складних угод цього базового набору може бути замало. Тоді до перевірки додають аналіз кінцевих бенефіціарів, санкційних зв’язків, судових спорів, публічної репутації, пов’язаних компаній і ризиків у кількох юрисдикціях.

Структура угоди також визначає обсяг роботи. Купівля корпоративних прав означає набуття контролю над компанією разом із її історією та наявними зобов’язаннями. Під час придбання окремих активів сторони визначають, яке майно, договори, права та зобов’язання переходять покупцеві.

Навіщо покупцеві перевіряти бізнес

На початку переговорів більшу частину інформації контролює продавець. Due diligence зменшує цю асиметрію. Перевірка може виявити борги, судові спори, регуляторні порушення, проблеми з правами на активи, непрозору власність або залежність від контрагента, якого неможливо швидко замінити.

Вона також перевіряє логіку самої угоди. Покупцеві потрібно знати, чи підтверджується дохід первинними документами, чи збережуться ключові договори після зміни контролю, чи залишаться критичні працівники та чи зможе бізнес працювати в заявленому масштабі.

В Україні до цього додаються воєнні ризики. Розташування активів, пошкодження майна, перебої з енергопостачанням, логістичні маршрути, мобілізація персоналу, робота з тимчасово окупованими територіями та зв’язки з Росією або Білоруссю можуть безпосередньо впливати на ціну й можливість завершити угоду.

Що потрібно перевірити перед купівлею

Корпоративна структура та власники

Корпоративна перевірка компанії починається з установчих документів, відомостей у ЄДР, рішень учасників, корпоративних договорів, розміру й оплати часток, повноважень керівника та історії реєстраційних змін.

Актуальний витяг фіксує реєстрові відомості на конкретний час, але не доводить, хто фактично контролює бізнес. Дані потрібно зіставити з документами продавця та історією змін. Окремої уваги потребують кінцеві бенефіціари, пов’язані компанії, застави чи інші обтяження корпоративних прав, конфлікти між учасниками та нерозкриті інтереси.

Фінанси, податки та борги

Фінансова перевірка бізнесу охоплює не лише звітність, а й припущення, на яких побудована оцінка компанії. Аналіз зазвичай включає дохід, витрати, грошові потоки, оборотний капітал, кредити, дебіторську й кредиторську заборгованість, податкові зобов’язання та прогнози.

Показники варто звіряти з банківськими виписками, первинними документами, податковою звітністю та ключовими договорами. Покупцеві потрібно виявити прострочені борги, операції з пов’язаними сторонами, податкові спори, заборгованість із зарплати або ЄСВ та зобов’язання, яких немає у фінансовій моделі.

Довідка ДПС про відсутність заборгованості не виключає помилок у минулих деклараціях або майбутніх донарахувань.

Ключові договори та комерційні залежності

Договори з клієнтами, постачальниками, банками, дистриб’юторами й орендодавцями можуть визначати реальну цінність компанії після продажу. Перевірка має охоплювати умови розірвання, зміну контролю, передання прав, штрафи, обмеження відповідальності, застосовне право та порядок вирішення спорів.

Окремо слід оцінити концентрацію виручки й постачання. Навіть належно оформлений контракт не усуває ризику, якщо бізнес залежить від одного клієнта, постачальника, дозволу, логістичного маршруту або державного замовлення.

Нерухомість, майно та операційна спроможність

Для нерухомості покупець перевіряє право власності або користування, записи в Державному реєстрі речових прав, іпотеки, арешти, інші обтяження, земельні права, дозвільні документи та судові спори.

Для прав, що виникли до 2013 року, можуть знадобитися старі реєстри, матеріали БТІ та первинні документи.

Щодо іншого майна потрібно підтвердити його наявність, технічний стан, право власності або користування та можливість передання в межах угоди. Якщо безпекова ситуація дозволяє, огляд об’єктів допомагає порівняти документи з фактичним станом виробництва, складів, обладнання й інфраструктури.

Працівники та кадрові зобов’язання

HR due diligence перед M&A-угодою охоплює трудові й цивільно-правові договори, оплату праці, бонуси, заборгованість, судові спори, матеріальну відповідальність і дотримання вимог охорони праці.

Покупцеві потрібно визначити людей, без яких бізнес не зможе зберегти клієнтів, технологію або ключові процеси.

Для окремих компаній значення також мають військовий облік, бронювання працівників, мобілізаційні ризики та відповідність фактичних відносин із командою оформленим договорам.

Інтелектуальна власність, технології та дані

Потрібно встановити, кому належать торговельні марки, патенти, доменні імена, програмний код, дизайн, технічна документація та інші нематеріальні активи. Для IT-компаній критично перевірити передання майнових прав від працівників і підрядників, умови ліцензій та залежність від сторонніх технологій.

Передання клієнтських і кадрових даних у межах угоди має відповідати Закону України «Про захист персональних даних». Сама M&A-угода не створює автоматичної підстави для розкриття даних. Сторони повинні визначити законну мету обробки, мінімізувати обсяг доступу, встановити правила зберігання та захисту інформації.

Судові, регуляторні та санкційні ризики

Покупцеві слід перевірити судові справи, виконавчі провадження, банкрутство, ліцензії, перевірки регуляторів і суттєві порушення законодавства. Для регульованих галузей обсяг роботи залежить від конкретних дозволів і вимог профільного органу.

На ранньому етапі сторони мають встановити, чи є угода концентрацією та чи потрібен попередній дозвіл Антимонопольного комітету України. Якщо дозвіл потрібен, закривати угоду до його отримання не можна.

Компанію, власників, контролерів і суттєвих пов’язаних осіб потрібно перевірити в Державному реєстрі санкцій та релевантних міжнародних списках. Збіг за назвою ще не доводить санкційний ризик: потрібно перевірити ідентифікатори, вид і строк обмеження, структуру контролю та характер зв’язку.

Воєнні та геополітичні ризики

Стандартна перевірка фінансів і договорів не покаже всіх ризиків воєнного часу. Покупцеві потрібно окремо оцінити розташування активів, фактичні пошкодження, маршрути постачання, доступ до енергії, можливість релокації, страхове покриття та залежність від критичної інфраструктури.

Перевірка також має встановити, чи не працювала компанія з підсанкційними контрагентами, особами або структурами, пов’язаними з Росією чи Білоруссю, компаніями на тимчасово окупованих територіях або посередниками, які приховували походження товарів і платежів.

Ці обставини потрібно повторно перевірити перед підписанням і закриттям угоди.

Як покупець отримує та перевіряє інформацію

Процес зазвичай починається з переліку запитань і документів. Продавець завантажує корпоративні, фінансові, договірні та кадрові матеріали до захищеної віртуальної кімнати даних.

Документів продавця недостатньо. Інтерв’ю з керівництвом допомагають перевірити прогнози, комерційні залежності та операційні плани. Огляд об’єктів показує, чи відповідають активи й виробничі можливості заявленим показникам.

Під час перевірки компанії в Україні критичні твердження потрібно звіряти з незалежними джерелами: ЄДР, судовим реєстром, реєстрами речових прав і обтяжень, санкційними списками, даними про виконавчі провадження, державні закупівлі, ліцензії та медіапублікації.

Якщо доступ до окремого реєстру обмежений або дані неповні, це слід прямо зазначити у висновках.

Як результати due diligence змінюють угоду

Due diligence не дає простої відповіді «так» або «ні». Виявлений ризик може стати підставою для зниження ціни, відстрочення частини платежу, утримання коштів на умовному рахунку (escrow), попередньої умови, додаткової гарантії, окремого відшкодування або зміни структури придбання.

Частину проблем продавець може усунути до закриття. Інші змінюють економіку угоди або роблять її юридично неможливою без дозволу регулятора.

Якщо факти руйнують інвестиційну гіпотезу чи показують ризик, який неможливо обмежити договором, відмова від придбання може бути найкращим рішенням.

Послуги Due Diligence від Molfar Intelligence доповнюють юридичну, фінансову й податкову перевірку незалежним аналізом. Наші аналітики встановлюють структуру власності, санкційні зв’язки, судову історію, репутаційні ризики та нерозкриті відносини в Україні й інших юрисдикціях.

У звіті ми відокремлюємо підтверджені факти від відкритих питань і сигналів, які потребують додаткового рішення.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною, фінансовою, податковою або інвестиційною консультацією. Вимоги потрібно перевіряти за чинною редакцією законодавства на дату підписання та закриття угоди.