Зв’язок клієнта з певною країною може означати обов’язкове встановлення високого ризику, окремий фактор для оцінки або застосування санкційних обмежень. Якщо змішувати ці висновки, компанія ризикує пропустити потрібний контроль або необґрунтовано обмежити співпрацю.
В Україні рішення має спиратися на Закон №361-IX, застосовні правила регулятора та фактичні обставини. Одного позначення країни в базі недостатньо: потрібно встановити характер зв’язку й визначити, які вимоги він запускає.
Ключові висновки
- FATF веде два різні списки: юрисдикцій, щодо яких закликає до дій, і юрисдикцій під посиленим моніторингом.
- Українські правові наслідки визначаються національним законодавством і правилами відповідного регулятора.
- Для суб’єктів первинного фінансового моніторингу високий ризик клієнта означає обов’язок застосовувати посилені заходи належної перевірки.
- Статус FATF, санкційні обмеження та ризик конкретного клієнта потрібно фіксувати окремо.
Які країни входять до списків FATF
Наведений перелік перевірено 17 листопада 2026 року за заявами FATF від 30 жовтня 2026 року. Це міжнародна довідка, а не заміна перевірки застосовних українських вимог.
Юрисдикції високого ризику, щодо яких FATF закликає до дій
До категорії High-Risk Jurisdictions subject to a Call for Action, яку часто називають чорним списком, входять:
- Корейська Народно-Демократична Республіка — КНДР;
- Іран;
- М’янма.
Заклики щодо цих країн відрізняються. Для КНДР та Ірану FATF передбачає контрзаходи. Щодо М’янми — посилену перевірку, пропорційну ризикам, а не аналогічні контрзаходи.
Юрисдикції під посиленим моніторингом
До Jurisdictions under Increased Monitoring, або сірого списку, входять 18 юрисдикцій:
Ангола; Болівія; Боснія і Герцеговина; Британські Віргінські острови; Камерун; Гаїті; Ірак; Кенія; Кувейт; Лаос; Ліван; Непал; Папуа Нова Гвінея; Південний Судан; Сирія; Венесуела; В’єтнам; Ємен.
Ці юрисдикції працюють із FATF над усуненням визначених недоліків. Включення до сірого списку не є універсальною забороною на співпрацю з усіма пов’язаними особами. Конкретні наслідки потрібно перевіряти за застосовним законодавством.
Як списки FATF застосовуються в Україні
Для українських суб’єктів первинного фінансового моніторингу — СПФМ — важливо розрізняти міжнародний статус країни та національну правову підставу рішення.
Український перелік держав, які не виконують або неналежно виконують відповідні міжнародні рекомендації, формує Держфінмоніторинг за погодженням із Мінфіном. Порядок визначає постанова Кабінету Міністрів №677.
Частина п’ята статті 7 Закону №361-IX передбачає обов’язкове встановлення високого ризику, зокрема клієнтам, місцем проживання, перебування або реєстрації яких є держава з відповідного українського переліку. Стаття 12 вимагає посилених заходів належної перевірки щодо високоризикових клієнтів.
Сірий список FATF потрібно враховувати в оцінці географічного ризику разом із критеріями відповідного регулятора. Не варто механічно переносити на Україну британські чи європейські правила щодо його наслідків.
Ці спеціальні обов’язки не можна однаково приписувати кожній звичайній компанії. Спочатку визначте статус організації, застосовні норми та регулятора. Загальну логіку документування пояснює матеріал про оцінку AML-ризиків.
Який зв’язок клієнта з країною потрібно встановити
Запис про країну реєстрації — лише початок перевірки. Залежно від застосовних вимог дослідіть:
- місце проживання, перебування або реєстрації клієнта;
- країну основної діяльності та фактичні операції;
- юрисдикції власників і кінцевих бенефіціарних власників;
- сторони платежу, посередників і маршрут коштів;
- джерело фінансування та комерційну мету відносин.
Для кожного зв’язку зафіксуйте роль особи, джерело інформації та відповідний період. Реєстрація компанії в Україні не пояснює автоматично діяльність її іноземних посередників або походження платежів.
Відсутність країни у списках FATF також не скасовує інших українських підстав високого ризику. Закон окремо визначає категорії, пов’язані з державою-агресором, та інші обов’язкові критерії.
Три ситуації — три підстави для рішення
Наведені приклади умовні. Вони показують, як відокремити обов’язкову правову категорію від оцінки конкретних обставин.
1. Клієнт зареєстрований у юрисдикції українського офіційного переліку
Документи підтверджують, що клієнт зареєстрований у державі, яка входить до відповідного переліку Держфінмоніторингу.
Для СПФМ це підстава обов’язково встановити високий ризик і застосувати посилені заходи належної перевірки. Окремо потрібно оцінити санкційні обмеження та інші вимоги. Посилена перевірка не замінює виконання заборони, якщо вона застосовується.
2. Українська компанія працює з контрагентом із сірого списку
Клієнт зареєстрований в Україні, але отримує фінансування або проводить операції через контрагента із юрисдикції під посиленим моніторингом FATF.
Встановіть, хто цей контрагент, яку роль виконує та чому потрібна така схема розрахунків. Перевірте застосовні географічні критерії регулятора й оцініть операцію разом з іншими факторами.
Не робіть універсального висновку, що посилена перевірка або завжди потрібна, або ніколи не потрібна лише через назву списку. Задокументуйте конкретну підставу та результат оцінки.
3. Країни немає у списках, але власність і фінансування незрозумілі
Реєстраційні дані клієнта не вказують на юрисдикцію зі списків FATF. Водночас структура власності суперечлива, а платежі фінансує непояснена третя сторона.
Відсутність країнової позначки не усуває цих питань. Встановіть контролера, роль платника та походження коштів. Якщо за результатами оцінки ризик високий, СПФМ має застосовувати посилені заходи.
Що залишити в записі рішення
Зафіксуйте статус країни, джерело й дату перевірки, характер зв’язку та відповідних учасників. Потім зазначте підставу високого ризику, обрані заходи, відповідального й умови перегляду.
Так після зміни списку буде зрозуміло, які вимоги змінилися, а які невирішені питання залишилися.
Що має встановити посилена перевірка
В Україні обсяг посилених заходів визначається застосовними нормами, вимогами регулятора та характером ризику. Це не однаковий набір документів для кожного клієнта.
Залежно від підстав перевірка може включати:
- додаткове підтвердження діяльності клієнта й структури контролю;
- встановлення мети відносин та очікуваних операцій;
- перевірку джерела коштів, а за відповідних вимог — джерела статків;
- пояснення нетипових платежів і ролі третіх сторін;
- додаткові погодження та посилений моніторинг.
Матеріал про посилену перевірку — EDD пояснює, чим глибше дослідження відрізняється від стандартного скринінгу.
Перевірка кінцевого бенефіціарного власника допомагає зіставити заявлену власність із корпоративними документами та незалежними джерелами. Регуляторні рішення й достовірні публікації можуть виявити додаткові питання. Перед використанням негативної інформації перевірте особу, дати та контекст.
Країновий рейтинг не замінює цих знахідок. Так само відсутність збігу в базі не пояснює незрозумілого джерела коштів.
Як переглядати рішення після змін
Перевіряйте відповідні відносини після оновлення списків або появи суттєвих даних про клієнта. Зміна власника, маршруту платежів чи характеру діяльності також може вплинути на оцінку.
Скринінг і постійний моніторинг вирішують різні завдання. Зафіксуйте, що змінилося, чи залишається обґрунтованим попереднє рішення та які заходи потрібно оновити.
Окремо проводьте санкційний скринінг. Статус FATF не є санкційним рішенням. Для санкцій потрібно встановити застосовність конкретного обмеження до особи, структури власності або операції.
Міжнародна група має враховувати правила кожної своєї юридичної особи. Оновлення FATF не змінює автоматично всі українські, британські та європейські обов’язки одночасно.
Чим може допомогти Molfar Intelligence
Під час AML-перевірок і розслідувань Molfar Intelligence досліджує власність, корпоративні зв’язки, негативну інформацію та пояснення фінансової діяльності. Це допомагає команді комплаєнсу перевірити факти, від яких залежить країнова оцінка.
Щоб визначити обсяг роботи, окресліть учасників, юрисдикції, наявні матеріали та питання без відповіді. Розслідування не замінює правової оцінки, встановлених процедур і обов’язків організації.
Поширені запитання
Чи означає сірий список FATF, що українська компанія повинна відмовитися від усіх пов’язаних контрагентів?
Ні, сам статус не є універсальною забороною. Потрібно перевірити українські вимоги, характер зв’язку та окремі обмеження. Для СПФМ рішення також залежить від застосовних критеріїв і результату оцінки ризику.
Чи можна припинити посилену перевірку одразу після виключення країни зі списку FATF?
Не автоматично. Перевірте, чи змінилися застосовні українські підстави та чи залишилися інші фактори високого ризику. Задокументуйте, чому заходи зберігаються, змінюються або скасовуються.
Чи може країна поза обома списками FATF становити високий AML-ризик?
Так. Статус у списках — лише одна складова. Обов’язкові національні критерії, непрозора власність, непояснене фінансування та інші підтверджені обставини можуть вимагати встановлення високого ризику.
Чи можна використовувати один перелік країн для України, Великої Британії та ЄС?
Лише як інформаційну базу, а не заміну перевірки законодавства. Наслідки статусу країни та дати набрання чинності змінами можуть відрізнятися. Система має зберігати ці відмінності для кожної юридичної особи.