Чергова новина в російських телеграм-каналах про ураження переправи на Херсонщині зʼявилась після 23:00 20 жовтня 2022 року (1, 2). Те, що це зробили ЗСУ приблизно о 23.00 годині підтвердили представники української влади (1, 2). Згодом прокинулися і російські пропагандистські змі й написали про те, що ЗСУ, використовуючи HIMARS, обстріляли переправу, внаслідок чого загинули … цивільні.
Але цивільних там не могло бути. І стверджувати це можна, беручи до уваги дві думки: перша – час прильоту припадає на комендантську годину; друга — самі ж окупанти та колаборанти не домовились між собою що казати про місце прильоту — їхні версії суттєво відрізняються. Розглянемо ці тези детальніше.
Комендантська година
Окупаційна влада Херсону ввела комендантську годину з 22.00 по 05.00. Про це сказав, зокрема, голова окупаційної адміністрації сальдо. Тобто, виходить, Антонівським мостом не могли пересуватися у цей час цивільні, а лише колаборанти або російські військові, які мають спецдозволи від окупаційної адміністрації. Цієї ж думки дотримується володимир рогов, представник окупаційної адміністрації – член головної ради адміністрації Запорізької області. Натомість каже, що, цивільні сиділи посеред ночі, у комендантську годину, в автомобілях біля переправи, бо, мовляв, займали чергу, аби рушити вранці мостом.
То куди били ЗСУ?
Той таки рогов потім додає, що ЗСУ під час обстрілу мосту використовували високоточні снаряди, “з точністю до кількох метрів”, тобто, цілилися в автомобільну чергу перед мостом.
Тим часом колаборант стремоусов сказав, що ЗСУ ніби-то цілеспрямовано били по центру переправи, аби таким чином перешкодити рухатися переправою далі. Але такою заявою стремоусов просто спростував дані рогова про місце, в яке цілилися ЗСУ.
Чи могло б бути два прильоти?
Аж ніяк не могло, і про це каже той таки рогов, і стремоусов. Згідно з їхніми твердженнями, ЗСУ випустили 12 снарядів, з яких 11 збила їхня “славнозвісна” ППО. Тобто, був лише один приліт в одне конкретне місце. А куди саме — окупанти між собою це питання не узгодили.
Ймовірно, російська пропагандистська машина просто не встигла видати всім окупантам вчасно свої методички, і вони почали імпровізувати. Виходить у них, мʼяко кажучи, не дуже.
Але й коли вони беруть свої старі, совєцькі методички, то виходить теж не дуже — все дуже прогнозовано і передбачувано. Як, наприклад, із ймовірною підготовкою провокації на Каховській ГЕС. Щоб замести сліди відступу, “евакуювати” (незаконно й примусово вивезти українців, що не погоджуються з окупаційним режимом) населення, а також замінувати Каховську ГЕС, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ. Замінувати ГЕС, депортувати та дезінформувати - класичний російський стиль ведення війни, що лишився з часів Другої Світової Війни. До прикладу, можемо згадати схожу історію з підірваною ДніпроГЕС у серпні 1941 р.