росія без нафти? Дальні дрони: розбір Molfar та відповідь благодійних фондів

02/05/2024

Уражають стратегічні обʼєкти у глибині території ворога. Склади з боєприпасами, виробничі зони та НПЗ — мішені цих безпілотників. Далекобійні або стратегічні дрони — це умовна категорія безпілотників, які здатні долати відстані від сотень до тисяч кілометрів. У росіян такими є їхні виробництва далекобійних дронів. Shahed-129, наприклад, може здолати відстань у приблизно 1700 км. А чи є в Україні такі дрони й чи потрібні вони? За коментарями та уточненнями Molfar звернулась до декількох благодійних фондів, які організовують збори коштів на дрони та контролюють передачу їх до підрозділів.

Далекобійні дрони неодноразово демонстрували свою ефективність. Наприклад, 20-го квітня безпілотники вдарили по нафтобазі «Кардимово» у Смоленській області, внаслідок чого почалася масштабна пожежа. На початку квітня дрони атакували одночасно нафтопереробне підприємство та локацію, де виробляють російські Shahed у Татарстані. Тож у цій статті ми розберемося, чому далекобійні дрони — це необхідність, та обґрунтуємо їхню ефективність. Розглянемо також, як саме далекобійні дрони можуть вплинути на хід війни.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На 125% більше пожеж у росії у 2023: деталі статистики

Українці збирають кошти на ударні дрони

У Збройних Силах України створюють новий рід військ — сили безпілотних систем. Як зазначив президент України Володимир Зеленський: Безпілотні системи — довели свою ефективність у боях на землі, у небі та в морі. Україна реально змінила безпекову ситуацію в Чорному морі завдяки дронам.» 20 квітня зʼявлялась інформація, що росіяни перемістили ракетоносії у Каспійське море, сховавши їх від дронів.

З 2014 року, коли росія почала війну проти України, добровольці та волонтери активно збирали кошти на різні потреби для війська. Саме волонтерський рух звернув увагу на необхідність розвивати безпілотні системи. Сьогодні фонди збирають вже мільярди гривень на різні види безпілотників.

Розвиток далекобійних БпЛА вимагає інновацій, технічних можливостей, але в першу чергу — великих грошей. Протягом 2022–2023 роках українці багато донатили на безпілотники. За перші 9 місяців 2023 року три найбільші фонди зібрали 12,5 млрд гривень. Платформа United24 отримала 7,94 млрд гривень, або 63 % від загального обсягу донатів. Фонд «Повернись живим» отримав трохи більш як 3 млрд гривень, а фонд Сергія Притули зібрав близько 1,5 млрд гривень​​​​​​.

Найбільшу частку зібраних коштів витратили на потреби Збройних сил України (ЗСУ), зокрема, платформа United24 направила 7,06 млрд гривень, що становить 89 % від загальної суми, яку зібрали​​.

 

За цими даними на дрони «UJ-26 Beaver» («Бобер») було зібрано найбільшу суму донатів серед усіх типів безпілотників. Джерело: новини у ЗМІ, телеграм канали, та інсайди.

 

Аналітики Molfar порахували, що станом на 30.12.2023 на дрони збирали кошти 33 фонди та приватні ініціативи. Тут йдеться саме про далекобійні дрони, котрі здатні літати на понад 500 км. Тож загальна сума склала 844 млн грн (невідомо лише суми зборів для дронів UJ-22 та Migun-5 / Migun-5 pro від «Армії дронів»). Ймовірна кількість придбаних дронів — 267 штук (крім «Армії дронів» та «Black Box» — скільки дронів купували в рамках цих проєктів — невідомо).

 

Окремо збирали на дальні дрони блогери — Влад Шевченко (10 млн. грн), БФ Дмитра Говоренка «Говор Хелп» (20 млн. грн.), а також банк ПУМБ разом із СБУ (60 млн. грн.).

 

Коротко розглянемо на які дрони збирали кошти:

  • UJ-22 Airborne — це багатоцільовий безпілотник. Його прийняли на озброєння у 2020 році. Виробляє компанія «УКРДЖЕТ».
  • UJ-26 Бобер — далекобійний, боєприпас, що баражує.
  • «Рубака» — баражуючий боєприпас. Може літати на 500 км.
  • «Морок» — далекобійний, може літати на 800 км.

Було знайдено 33 фонди та особи, що зібрали донатів на дрони на сумму 7.6 млрд. грн. 24% (8 з них) збирали у тому числі на далекобійні дрони. Сумма зібраних грошей на далекобійні дрони склала 0,47 млрд. грн, що складає ~6% від загальної суми зібраних грошей.

Також, окремо збирали на дальні дрони блогер Влад Шевченко (10 млн. грн), БФ Дмитра Говоренка “Говор Хелп” (20 млн) та ПУМБ заром із СБУ (60 млн.).

Щодо збитків, яких росія вже зазнала внаслідок атак дальніми дронами. Наразі відомо, що економіка держави-агресора втратила 12 % видобутку й перероблювання нафти. У ЗМІ є інформація, що росія просить у Казахстану 100k тон бензину. Схоже, що військові дії та удари далекобійними дронами створюють додаткові виклики для економіки країни-терориста.

 

При цьому у березні, США нібито просили Україну припинити атаки на російські НПЗ, мовляв, це може підвищити світові ціни на нафту і спровокувати помсту росіян. Таку інформацію поширило, зокрема, видання Financial Times. Згодом цю новину опублікували декілька українських ЗМІ (12).

Наскільки успішні атаки українських дронів?

Розглянемо декілька свіжих і відомих кейсів коли дрони атакували територію росії. До уваги ми брали публічні кейси у період з 22.06.2022 року до 30.12.2023. Розглянемо декілька із них.

Нафтовий завод у Кардимово

 

20 квітня 2024 року дрони завітали одразу у 7 областей росії. У Смоленській області біля селища Кардимово почалася пожежа на нафтобазі. Самі росіяни заявили про успішне збиття 50 безпілотників. Водночас на відео, які зʼявились у соцмережах, видно, що нафтобаза палає. Це НПЗ належить російські компанії ТОВ «Лукойл-Центрнефтепродукт».

пожежа у Кардимово
Фото пожежі в Кардимовому. Джерело: російській телеграм-канал

ЗМІ білоруської опозиції поширювали інформацію, що ця нафтобаза використовувалася як логістичний вузол між росією та білоруссю.

 

Завод-склад Shahed у Єлабузі

 

Вранці 2 квітня невідомий безпілотник атакував місто Єлабуга, де росіяни виготовляють Shahed. Повідомляли про два вибухи. Це вперше «бавовна» трапляється у такій глибині російського тилу. Відстань від кордону з Україною понад 1200 км. Під атаку потрапили підприємства у на території особливої економічної зони «Алабуга». Там, за повідомленнями у ЗМІ, та згідно з розслідуванням аналітиків аґенції Molfar, розташований завод із виробництва дронів-камікадзе Shahed.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

43 співробітника виробництва Shahed в Алабузі — деанон

 

Момент вибуху у місті Алабуга. Скриншот з відео

Атаки нафтопереробних заводів росії у січні

24 січня 2024 року безпілотники СБУ атакували нафтопереробний завод у Туапсе, Краснодарського краю. Внаслідок атаки почалася пожежа. Потужність цього заводу становила 12 млн тонн на рік. Для порівняння — схожий завод у Ніжнєм Новгородє обробляв 17 млн тонн на рік (він також був атакований незадовго до цього). Згідно з повідомленням біржі NASDAQ, перероблення нафти у Туапсе зупинили. Станом на початок лютого його не відновили. Більше згадок про нафтобазу у Туапсе не знайдено.

 

Січень був багатий на «бавовну» на нафтопереробних заводах росії. Ці атаки включали удари по нафтовому терміналу у санкт-пєтєрбургє 18 січня, удар 19 січня по нафтобазі «роснєфті» у Брянщині, а також атака термінала «Новатек» у порту Усть-Луга, Ленінградської області.

Два десятки дронів за ніч — Ніжній Новгород

12 березня дрони атакували склади пального в Орловській області. Атака спричинила пожежу на складах палива, що знаходиться приблизно за 160 кілометрів від кордону з Україною. Атака також була спрямована на паливно-енергетичний комплекс у місті Кстово, Ніжнєгородськой області.

 

Пожежа після удару дроном у російському місті Кстово, Ніжній Новгород. Джерело фото themoscowtimes

У ЗМІ писали, що росіян у цей час атакували понад два десятки українських дронів. Два з них долетіли аж до московської області.

Чому далекобійні дрони важливі?

За думкою фахівців медіа Мілітарний, дрони класифікують наступним чином:

  • Тактичний;
  • оперативно-тактичний;
  • оперативний;
  • стратегічний.

Коли ми говоримо про «дальні дрони» у цьому матеріалі, йдеться про дрони, здатні літати на понад 500 км. Але варто зазначити, що дальність польоту дронів визначається й залежно від погодних умов, сили вітру. Дрони не летять по прямій і можуть здійснювати зміни у маршруті, тобто дальність до цілі може бути меншою, а маршрут, за якими летів — більшим.

 

Дальні дрони відрізняються своєю здатністю подолати значні відстані без необхідності повертатися до точки запуску. Ця особливість досягається завдяки використанню ефективних батарей, потужних двигунів та оптимізованих аеродинамічних характеристик.

 

Однією з ключових особливостей дальніх дронів є їхня здатність зберігати стабільний зв’язок з оператором на великій відстані, що дозволяє здійснювати контроль та отримувати дані в реальному часі. Це досягається за допомогою розширених систем зв’язку та передачі даних.

 

Такі типи безпілотників дозволяють проводити розвідку на значних відстанях за лінією фронту, збираючи важливу інформацію про переміщення та розміщення військ противника. Це допомагає українській армії приймати обґрунтовані рішення та планувати операції з урахуванням актуальної ситуації.

 

Дальні дрони можуть використовуватися для ураження далеко за лінією фронту по важливих об’єктах та позиціях противника. Також застосування дальніх дронів означає зменшення ризиків для цивільного населення, яке, наприклад, знаходиться на тимчасово окупованих територіях України.

 

Українські далекобійні дрони

Серед найвідоміших розвідувальних українських моделей — безпілотники «SHARK», «Лелека-100», «Фурія» та «Валькірія», також PD-2, відомий як «Народний дрон». Їхнє основне призначення полягає у виявленні позицій ворога та коригуванні артилерійського вогню, зокрема з використанням далекобійних систем, як-от HIMARS.

 

Одним з найбільш загадкових проєктів є український дрон-камікадзе «Бобер», розроблений компанією UkrJet. Його дальність польоту може досягати 1000 кілометрів, хоча офіційні дані з цього приводу не оприлюднюються.

 

Існують припущення, що саме ці дрони залучали в атаках на Татарстан і зокрема Єлабугу. Також були повідомлення про виявлення в столиці росії апаратів, схожих на продукт UkrJet — UJ-22 Airborne. Ще одна українська розробка у сфері дронів-камікадзе — «РУБАКА», про яку наразі немає відкритої інформації.

 

Що кажуть благодйні фонди про виробництво та розвиток власних дронів в Україні? Відповіді БФ Сергія Притули та «Повернись Живим» на запити Molfar

 

У фонді Сергія Притули відзначають, що Україна за останні три роки зробила суттєвий крок вперед у виробництві дронів. Якщо на момент початку повномасштабного вторгнення існувало до 20 виробників БПЛА, то зараз їх вже понад півтори сотні.

 

Українські виробники створюють різні типи безпілотників — розвідні, багаторазові бомбери, дрони-камікадзе. Нині вже створюють нові види FPV-крил, які збільшують дистанцію польотів до 50 км. Це може дати більші можливості для занурення у тил ворога і завдати росіянам більшої шкоди.      
 

 

Водночас додають, що дронів все одно потрібно буде більше. Та прогрес є. Якщо у 2022 році усі БпЛА українські підрозділи отримували тільки від волонтерів, то нині вже й держава активно включилась у цей процес.

 

Але успішне застосування далекобійних безпілотників вимагає постійних інновацій, технічного вдосконалення. Так у фонді «Повернись живим» звертають увагу й на якість комплектувальних елементів. Але при цьому відзначають й швидкий розвиток виробництва далекобійних дронів.

 

На думку представників фонду «Повернись живим» наразі російські Shahed є чи не найбільшою загрозою. У фонді кажуть, що ці БпЛА масові й ефективно виконують свою функцію. При цьому їхня вартість відносно невисока. Тут варто відзначити, що Україна повільно, але все ж налагоджує виробництво аналогів російським дронам. Зокрема запустити виробництво дронів, аналогічних російським «ланцетам».

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Як росіяни виробляють Shahed та «Ланцети» в ТРЦ. Деанон сімʼї головного конструктора

 

Оцінюючи ефективність дронів-камікадзе та ударних дронів, представники фонду «Повернись живим» розповіли про свій досвід у рамках проєкту «Black Box». У листопаді 2022 року фонд зібрав на цей проєкт 230 млн грн, метою якого є зниження наступального потенціалу ворога. «Повернись живим», співпрацюючи з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, придбав українські безпілотники «Бобер», що стали ключовою складовою цієї ініціативи.

 

Ефективність сучасних дронів довдодить їхню необхідність на полі бою. Волонтери відіграють ключову роль у забезпеченні оперативних потреб військових. Швидко реагують на термінові вимоги та заповнюючи прогалини, на які державі необхідно більше часу. Волонтери активно фінансують закупівлю та доставку дронів. Є факти коли можна говорити про ефективну взаємодію держави і волонтерського руху.

 

Стратегічні атаки на територію російського агресора успішні, адже саме через це вдалося знизити виробничі потужності росії на 12 %. В Україні волонтерські збори активно фінансують закупівлю й доставлення цих дронів військовим. Бачимо й розвиток та нарощування власного виробництва далекобійних дронів, що підтверджують у благодійних фондах.

 

#Війна #Україна #дрони
Дотичні розслідування
росіяни купують в Maxar і Planet фото, щоб обстрілювати Україну? Аналітика Molfar за матеріалом The Atlantic
росіяни купують в Maxar і Planet фото, щоб обстрілювати Україну? Аналітика Molfar за матеріалом The Atlantic

Аналізуємо статтю The Atlantic, в якій журналісти пишуть, що перед ракетними ударами по Україні росія купує супутникові знимки у західних компаній. Аналітики Molfar перевіряють цю гіпотезу.

“Нацисти”, “іностранци” та “золото в кишенях полонених”. Які фейки поширює російська пропаганда про оборонців з “Азовсталі”?
“Нацисти”, “іностранци” та “золото в кишенях полонених”. Які фейки поширює російська пропаганда про оборонців з “Азовсталі”?

Фейки російської пропаганди про захисників "Азовсталі". Спільнота волонтерів Molfar разом із ГО "Спільнота Оленівки" підготували матеріал, що розвінчує брехливі тези кремля про захисників Маріуполя.

ТОП країн, бізнеси яких допомагають росії обходити санкції. Річний зріз OSINT-аґенції Molfar
ТОП країн, бізнеси яких допомагають росії обходити санкції. Річний зріз OSINT-аґенції Molfar

Бізнес яких країн допомагає росії у війні проти України, обходячи санкції, які були накладені на рф. Редакція сайту Molfar підготувала цей перелік на основі OSINT-розслідувань аґенції, які були опубліковані у період з травня 2023 по травень 2024 року.

Зв’язатися з нами