Коментар Molfar ⚡️ Затримки у прийнятті законів демонструють уважність народних обранців до ініціатив, які було висунуто на розгляд. Процес йде в нормальному темпі: довгострокові програми мають бути переглянуті декілька разів, перш ніж вони отримують підтримку. В цьому питанні також дуже важлива суспільна реакція на ініціативи. З початку війни громадська сила стала головним чинником законодавчих змін. Воєнний час посилив громадянську активність і зміцнив демократію в Україні. Прийняті закони та законопроєкти розміщені наприкінці огляду. Радимо продивитися їх уважно, і зробити свої висновки.
Минулого тижня народні депутати двічі зібралися в стінах парламенту. Розповідаємо чому саме приділили увагу народні обранці під час пленарних засідань.
Кількість народних депутатів скоротилася до 420. Верховна Рада підтримала дострокове припинення повноважень народного депутата Вадима Новинського. Вже колишній депутат вирішив скласти повноваження для того, щоб “зосередитись на гуманітарних проектах, на розвитку національної економіки, служінні Українській православній церкві (МП) та на відновленні зруйнованих храмів”.
Пізніше Верховна Рада також виключила депутата Олексія Ковальова з податкового Комітету. Ковальов є підозрюваним у державній зраді за співпрацю з окупаційним урядом Херсонщини. Повноваження народного депутата зберігатимуться за ним до відповідного вироку.
Видатки Державного Бюджету збільшили на понад 80 млрд грн ($2,713b). Ці кошти спрямовуватимуть на соціальні потреби: пенсії, виплати, субсидії і програми підтримки. Переважна більшість цих видатків покриватимуть за рахунок кредитів.
Загалом, з 28 питань, винесених на порядок денний 8 липня, Верховна Рада України провалила голосування аж 5 законопроектів. Це вперше від початку війни. Всі провалені ініціативи були направлені на доопрацювання:
- Законопроект щодо захисту трудових мігрантів та боротьба з шахрайством у працевлаштуванні за кордон. У другому читанні його підтримало лише 183 народних депутата.
- Лише декілька голосів не вистачило для прийняття нового законодавства у сфері лікарських засобів в законопроекті щодо лікарських засобів.
- У першому читанні провалили і зміни до законодавства щодо працевлаштування безробітних. Ця ініціатива передбачала запровадження компенсації роботодавцям за працевлаштування безробітних і, зокрема, молоді, а також введення фінансової допомоги для започаткування підприємницької діяльності.
- Не вистачило підтримки і новому законодавству у сфері захисту персональних даних. Його також закликала доопрацювати і Українська Гельсінська спілка з прав людини, з огляду на цілу низку недоліків та норми, подекуди жорсткіші за європейські.
- Створення системи моніторингу довкілля також не набрало необхідних голосів.
Крім цього народні депутати продовжили адаптацію законодавства до воєнного стану. Так, спрощено бюджетні процедури для органів місцевого самоврядування на час війни. Разом із цим зміни також торкнулися:
- доступності медичної та реабілітаційної допомоги;
- антикорупційного законодавства у питання декларування окремих категорій подарунків та допомоги, залучених на користь армії чи постраждалих від війни;
- виключення подання позовів, які оскаржують накази командирів, віддані військовослужбовцям у бойовій обстановці;
- звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінансової звітності на час війни;
- особливостей діяльності фінансового сектору;
- заборони колекторам і банкам стягувати протерміновані борги з захисників України, внутрішньо-переміщених осіб та волонтерів;
- врегулювання державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра на час війни та період післявоєнної відбудови;
- надання додаткових гарантій захисту журналістам, які працюють в районах ведення воєнних дій;
- призупинення присудження премій Верховної Ради України у сфері освіти у 2022 році;
- механізмів захисту цивільного населення в умовах війни;
- оперативного вирішення питання обміну військовополонених;
- списання чи призупинення виплати кредитів по квартирах чи машинах тим, хто втратив їх через окупацію або бойові дії.
Найбільш обговорюваним законом стало так зване створення «бази ДНК». В ній зберігатиметься інформація задля ідентифікації зниклих безвісти і невпізнаних осіб. Внесення даних до бази буде обовʼязковим для правопорушників.
Разом із цим, прийняли інші закони про:
- забезпечення рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій соціальним захистом нарівні з військовослужбовцями і поліцейськими;
- продовження терміну обов'язкового продажу електроенергії виключно на електронних аукціонах до 1 квітня 2023 року;
- відтермінування переходу на облік газу в кіловат-годинах до припинення воєнного стану;
- передачу повноважень щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей Національній соціальній сервісній службі;
- розширення переліку виключень дії Закону “Про публічні закупівлі” на послуги необхідні для управління державним боргом;
- впровадження енергоефективності та термомодернізації будівель;
- удосконалення механізмів реалізації державної регіональної політики і розвитку;
- регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Також парламентарі підтримали наступні законопроекти:
- про розвиток цивільної авіації і адаптації українського законодавства до європейського;
- цифровізацію освіти і обробку персональних даних в системі АІКОМ;
- запровадження можливості для кожного з батьків надавати згоду на тимчасовий виїзд дитини за межі України через Дію;
- спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу також за допомоги Дії;
- вдосконалення механізмів ЄДР в питаннях перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб;
- запровадження загальної цифровізації будівельних процесів на всіх етапах життєвого циклу;
- удосконалення процедур видачі або продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Верховна Рада також затвердила Національну програму інформатизації на 2022-2024 роки. В ній визначені основні напрями інтеграції до світового інформаційного простору, а також пріоритетні напрями та завдання цифрової трансформації.
