Пропаганда
Цікаво, що фразу "коли путін помре?" частіше гуглять у Росії, ніж в Україні. Путін не потрібний навіть своїй країні.
І це не дивно, враховуючи те, що росіяни дедалі менше вірять російській пропаганді в РосЗМІ та вчаться називати речі своїми іменами, наприклад, визнають, що вони воюють із Україною, а не звільняють її від нацистів.
Деякі росіяни навіть почали замислюватись над заявами російського уряду та шукати правильні відповіді у достовірних джерелах:
Так, наприклад, можна спостерігати, кому росіяни почали більше довіряти, ким вони цікавляться та захоплюються:
Хоча Рамзан Кадиров продовжує конкурувати та боротися з привидами, перемогти їх йому не вдасться.
А гурт “Арія” з пропагандистськими патріотичними промовами не зміг побити пошуковий рейтинг Шевчука з гурту ДДТ, який відкрито показав свою позицію, нагадавши, що росія вбиває мирних жителів України.
Страхи та незручності
Росіяни переймаються, що не зможуть дивитися свої улюблені фільми та серіали.
Зручні методи оплати товарів та послуг теж покинули російський ринок, тож доводиться шукати російські альтернативи і тішитись процесом імпортозаміщення.
Усі з жахом чекають на відключення Сбербанку від SWIFT.
Але у той самий час розуміють справжню загрозу для Росії (1, 2).
І, здається, хочуть покинути рідну батьківщину.
Негатив. Портрет росіянина.
Здавалося б, після подій у Бучі, кожен росіянин повинен поставити перед собою питання, що насправді робить його країна, і невпинно шукати відповідь. Але пріоритети інші (1, 2).
Замість цього, вони вважають за краще відпустити ситуацію і вдати, що хтось вирішить все за них. Потрібно тільки сидіти і чекати, і все налагодиться саме собою.
Економіка
Тим часом, Росії загрожує дефолт, курс рубля падає.
Спостерігається подорожчання цін на продукти, товари першої необхідності, подорожчання проїзду.
Росіяни судорожно думають, що робити, але на думку спадає не те, що повинно:
Як справжні патріоти своєї держави, росіяни все ж таки знаходять розумний вихід.
