У легендаріумі Толкіна королі спілкувалися, а також отримували відомості про минуле та майбутнє за допомогою палантиру, скляної сфери з гладкою поверхнею. Палантири розміщувалися в 7 найбільших фортецях країни, дивитися в них могли тільки правителі. Сфера не показує те, чого немає, але при неправильному тлумаченні вселяє тому хто в неї дивиться хибне розуміння побаченого. Задля зменшення кількості помилок королі призначали охоронців, які оберігали кулі, а також дивилися в них постійно, збираючи інформацію та новини.
Нині місце палантирів зайняли Google і Facebook, хранителів — компанії з конкурентної розвідки. Король уникає хибного розуміння побаченого, король отримує відповіді на питання. Сфера застосування варіюється від фантазії замовника: починаючи від перевірки партнерів та претендентів на посаду та закінчуючи пошуком, накшталт служби розшуку «Жди меня».
Завдання Molfar — зібрати та проаналізувати дані з відкритих джерел (OSINT), які допоможуть компанії-клієнту прийняти рішення про угоду, найм, партнерство, підготуватися до суду та багато іншого. На прикладі покажу, як це працює.
Замовник та власник мережі 15 зоопарків у Середзем'ї надсилає запит знайти всю інформацію про його одногрупника, Сарумана Віталійовича. Прізвище не пам'ятає. Пам'ятає, що той мав шахту, затоплену у 2002 році. У назві щось пов'язане із залізом та горами.
Аналізуємо на вході 4 точки:
- ім'я та по батькові,
- факт навчання із замовником,
- дата затоплення шахти,
- назва шахти.
Підтвердивши хоча б 3 з 4, рухаємося вперед.
Знаючи, що замовник отримав диплом Ізенгардського національного університету за спеціальністю «Орнітологія» у 1985 році, шукаємо одногрупників у «Однокласниках». Знайшли трьох, але Сарумана не було серед них. Ідентичний результат в Facebook та «ВКонтакті». Дивимося групи та профільні форуми орнітологів, оголошення на OLX. Знаходимо двох Саруманів-орнітологів, але відкидаємо після перевірки по батькові.
Відкидаємо точку входу через ім'я та по батькові та гуглимо назву шахти. Регіон Ізенгард багатий на шахти – звузили пошук до 5-6 схожих назв, але не знайшли потрібного. Вирішуємо шукати за однойменними юрособами. Відкриваємо аналітичну систему YouControl, вбиваємо у пошук слова «гора» та «залізо» та знаходимо юр. особу шахти ТОВ "Залізна Гора". З першого погляду те, що потрібно. Але директором зазначений Олексій Деревобород. Не сходиться.
Відкриваємо повний профіль юридичної особи та бачимо: компанію зареєстрували у 1995 році. Судячи з модуля «історичні дані», до 2004 року директором був Білий Саруман Віталійович, потім директором став Олексій Деревобород. Частина пазлу склалася, знайшли прізвище Сарумана.
Продовжуємо перевіряти вхідну інформацію. Перевіримо 2002 рік - дату затоплення. Припустимо, шахту затопило між датою заснування юрособи та виходом Сарумана Віталійовича з юрособи. Відкриваємо десктопну Google Earth — віртуальний глобус з деталізацією зображень від 15 метрів до 15 сантиметрів.
Крім деталізації, корисний присутністю даних цифрової моделі рельєфу. Зум до локації шахти, перебираємо історичні супутникові знімки. Судячи зі знімку ліворуч за 2000 рік, вугільний розріз уже підтоплено. На жаль, наступний знімок з цієї локації зроблений аж у 2014 році, а проміжні відсутні. Бачимо, що у 2014 шахту справді затоплено. Проміжний результат: звузили діапазон з 1995 - 2004 до 2000 - 2004.
Заходимо в модуль ліцензії в аналітичній системі YouControl і бачимо, що ліцензія ТОВ «Залізна гора» була анульована у 2003 році.
Перевіряємо Єдиний державний реєстр судових рішень, гортаємо нескінченний список справ про незаконну вирубку лісу в Ізенгардській області. На думку спадає: хто відповідає за шахти країни? Правильно, Державна служба геології та надр Середзем'я.
Передивляємось накази і знаходимо, що у 2002 роцік ця шахта вже стала називатися Антрацит, а власником виступила однойменна юрособа, записана на того ж Олексія Деревоборода. Зазначаємо, що у наказі, крім кам'яного вугілля, вказується про вміст дренажних вод у надрах шахти.
Отже, анулювання ліцензії та новий власник юрособи дозволяє звузити верхню межу до 2002 року. Цього достатньо, щоб підтвердити слова замовника про дату затоплення.
Верифікували 3 із 4 фактів та подумали, що достатньо. Проте внутрішній перфекціоніст просить закінчити розпочате та бути впевненим на 100%. Спробуємо підтвердити орнітологічну освіту. Шукаємо реєстр дипломів, проте на підтвердження просять номер — одного ПІБ мало. Зайшли в пошукову систему за науковими статтями Google Scholar, сподіваючись знайти роботи Сарумана, однак єдине, що дізналися, так це відповідь на питання «чому сова кричить уночі».
Знаючи прізвище та ім'я, можна припустити що є діти та погуглити у форматі «прізвище * по батькові». Під час пошуку Google, * замінює пропущене слово. Знаходимо оголошення про продаж плаща від Білого Сарумана на OLX із вказаним номером телефону. Вбиваємо в Nuga.app і отримуємо профіль у Instagram: @saruman_the_white_666. Продивились пости за рік та знайшли розгадку про місце навчання Сарумана Віталійовича. На фото альбом ілюстрацій «Птахи Америки» та підпис про освіту батька.
Тепер, коли на 100% впевнені в тому, кого шукаємо, можемо розпочати розслідування.
