ОНОВЛЕНО: Шпигуни з рф: Європа, домашнє насилля, корупція

 

У цій статті ми розповідаємо історії чотирьох російських дипломатів, котрі під прикриттям далі просувають російський вплив. Йдеться не лише про політичну сферу, а й економічну, бізнесову, освітню. Александр Потьомкін, уродженець українського Хусту, втік до Ізраїля, встигнувши перед тим “обробити” фондову біржу в Україні. Станіслав Толкач, колишній російський посол в Хорватії, привертає увагу своєю любовною драмою та расистськими заявами. Васілій Чєчін , опиняється у центрі корупційних схем і звинувачується у домашньому насильстві. Сєргєй Ступар — торговельний представник росії, який досі працює у Словаччині, домовляється про партнерства з бізнесами. 

 

Українські хакери передали аґенції Molfar дампи їхніх пошт. Ми проаналізували їх та підготували це розслідування. 

 

“Какая-то мишинная возня” — Ступар Сєргєй Кузьміч 

 

Ступарь Сергей Кузьмич

 

Email:    [email protected]

Телефон:  +421907119167, 

Skype:  live:stupar2007, 

Соцмережі:  FBInstTW.

 

росіянин, що донині живе і працює у Європі, розповсюджує російський вплив на країну ЄС. Сєргєй Ступар — “торговий представник” росії у Словаччині з 2022 року.

 

російське мінеральне паливо для Словаччини. “SILK ROAD Slovakia s.r.o” — це компанія, що спеціалізуються на пошуку постачальників. У 2022 році Ступар був на зустрічі (12) із представниками цієї компанії, де вони обговорювали можливості торгівлі між Словаччиною та росією, враховуючи “поточні економічні умови”, маючи на увазі  санкції та війну, яку розвʼязала росія в Україні. Після зустрічі Ступар підсумував у FB, що “потенціал словацько-російських торгово-економічних стосунків зберігають високий потенціал попри санкції”. 

Словацькі свердла для російських “Ланцетів”. Літом 2022 року Сєргєй Ступар проводив переговори з впливовими представниками бізнесу Словаччини. Там був Мілан Мандак (слов. — Milan Mandak), генеральний директор компанії “MASAM”, що займається виготовленням свердел, фрез та іншого устаткування. З Мандаком Ступар обговорювали плани на майбутнє: як підтримувати компанії в умовах санкцій, розвивати виробництва у рф, участь у російських виставкових заходах 2022 року. Цікаво, що в росії є офіційне торговельне представництво цієї компанії, а на їхньому сайті є товарний каталог, в якому росіяни гордо вказують, що з “MASAM” співпрацює, зокрема, з “Калашников Концерн”, до складу якого входить, зокрема Zala Aero, котра виготовляє дрони “Ланцети”. Тобто цілком ймовірно, що продукцію компанії “MASAM” використовує у виробництві російська компанія Zala Aero, про яку ми вже робили розслідування.

 

Віза для словацького депутата. Восени Ступар 2022 року отримав листа від Сєргєя Яніковского. Це співробітник російського “МІНПРОМТОРГ”. У листі було звернення, щодо надання візової підтримки голові Словацької національної партії Андрію Данко та оформлення для нього багаторазової в'їзної візи у рф на період в один рік. Андрій Данко (FB) був єдиним європейським політиком, який 9 травня 2019 відвідав військовий парад у москві. 

 

Сприяння інвестування у рф — кремній для російських ракет. У жовтні 2022 року Роберт Матейович, головний редактор видання “Dimenzie”, написав Ступару із проханням посприяти “групі словацьких інвесторів, які хотіли б інвестувати в росію”. Йдеться про проєкт з виробництва кремнієвих злитків, які є сировиною для виготовлення напівпровідникових мікросхем. Каже, що у селі Цінобаня “за щедрої допомоги муніципалітету” можна реалізувати проєкт з виробництва кремнієвих злитків. У тому селі знаходиться індустріальний парк, який можна продати разом із землею. Матейович зазначає, що “ціна продажу землі разом із залами та будівлями зараз становить €640k”. Орієнтовна сума інвестицій становить близько €4m. 

 

Кремнієві злитки відіграють ключову роль у розвитку сучасних військових технологій, зокрема й ракетобудування. Вони є основою для виробництва кремнієвих пластин, з яких далі роблять інтегральні схеми та різноманітні електронні компоненти. Ці елементи критично важливі для систем керування ракетами. Вони забезпечують точність навігації та управлінні. Крім того, кремнієві злитки використовуються у виробництві військового обладнання: від радіолокаційних систем до електронних прицілів. 

 

А ще Матейович просив у Ступара грошей для фінансування видання.

 

Індичі яйця, вентиляції, руда, бетонні опори. У жовтні 2022 року Ступар зустрівся із виконавчим директором компанії “Adrian group” — словацького виробника теплового та вентиляційного обладнання. Обговорювали продовження співробітництва, взаємодії при постачанні обладнання російським замовникам, пошуку нових логістичних можливостей та участі в експортних форумах та виставках у росії у 2022. Наприклад, у лютому 2023 року представники “Adrian group” відвідали виставку “АкваТерм-2023” в москві. Того ж місяця мав зустріч із головою компанії “BRANKO Nitra a.s.” — Владіміром Хорватом щодо реалізації інвестиційного проєкту з будівництва інкубатора на 4,5 млн яєць індички в республіці Татарстан, рф.

 

Сєргєй Ступар листувався зі співробітником компанії АО "ХК "Металлоинвест" Андрієм Чуріловим щодо постачання концентрату руди та залізорудного котуна з рф на Кошицький металургійний комбінат у Словаччині. А директор компанії “Castor@Pollux group” Ян Баджгон заявив у листі, що попри труднощі з їхньою реалізацією в умовах санкційних обмежень, компанія має намір продовжувати працювати в росії.

 

У січні керівник компанії “PLD” Вільям Гановський пообіцяв поновити інвестиційний проєкт з будівництва заводу, де виробляють бетонні опори для ліній електропередач. Їх поланують повстановлювати в російському Таґанрогє. Проєкт передбачає інвестиції в розмірі €4m. Словацький підприємець навіть зареєстрував спільне з російським партнером підприємство у росії, та готовий перейти до основної стадії реалізації проєкту. 

 

Тож Ступар зараз активно працює над сприянням словацьким політикам та підприємцям у співпраці з рф. А до того Ступар безпосередньо нарощував мережу звʼязків також у Чехії, Іспанії, США, маючи бекґраунд роботи у російській Госдумє до 2014 року. Наприклад, 10 жовтня 2013 року отримав концепцію “нового навчально-методичного комплексу з вітчизняної історії”, який містить перелік “трудных вопросов истории россии”, включно із пунктом “присоединение Украины к россии (причины и последствия)”. Був серед делегації державної думи рф до Вашингтона у 2012 році, про що стало відомо з листування  (12) із Валєрієм Лєвицьким, заступником начальника Управління міжнародного співробітництва апарату держдуми рф, щодо перельотів (123) “москва-Вашингтон”, від якого отримав листа про підтвердження (123) бронювання готелю Phoenix Park.

 

Брав участь в діяльності дому росії в Барселоні у 2012 році та був членом Патронату цього фонду. Ступар мав доповідати про фінансування діяльності дому наприкінці 2012 - 2013.

 

Упродовж 5 років, з 2014 по 2019 рік, працював у Торговельному представництві рф у Празі. Своїй колишній колезі, Вєроніці Романішиній, неодноразово писав про те, як йому подобається не бути в росії: "Я працюю, адаптуюся, звикаю до нової ролі та життя. Тут все добре, це абсолютно інша реальність... нормальне життя... Як справи у вас в ГД (ред. - гос-думє)? Звідси все виглядає по-іншому, якась мишача суєта і свято абсурду... ну, добре...".

 

У липні 2017 року в одному з  інтерв'ю (12) заявив, що хвилювався через свій приїзд в Чехію та санкції проти росії. Але “зсередини ситуація мала інший вигляд”: Чеська підприємницька спільнота не змінила свого ставлення щодо російського бізнесу, при цьому вектор відносин перемістився з федерального рівня на регіональний”. 

 

У червні 2016 року отримав повідомлення про те, що організація “CLOVEK V TISNI” до річниці виведення радянських військ з Чехословаччини випустила спеціальну добірку “Військові пішли, шпигуни лишаються”, у якій йдеться про роздуте за чисельністю посольство, російських шпигунів та російську пропаганду.

 

 

Нерухомість у Латвії

 

До кінця січня 2011 року Ступар активно вів листування з Максимом Тахтаміровим з Риги щодо купівлі майна (1234567891011). Ступар підкреслив, що кошти, які планує витратити на покупку, мають легальне походження — отримані від продажу іншої нерухомості. Тахтаміров потім підтвердив відкриття банківського рахунку для здійснення операції, та вказав на необхідність переказу €145.740, з яких €142.5k призначались для оплати нерухомості

 

Цю нерухомість придбали (123)  на ім'я дружини Ступаря — Наталі Крючкової (12). Адреса нерухомості: селище Гарціємс, Латвія, Mazā Ķiršu iela 30, Garciems, Carnikavas pagasts, LV-2163.

 

У 2018 році Ступар продав нерухомість (123) у московській області яка включала земельну ділянку на 400 кв. м та садовий будинок із допоміжними спорудами площею 53.9 кв. м, розташованими у місті Клін. Ця угода була оцінена у 975 тисяч рублів.

 

Родина Ступаря

 

Крючкова Наталія Вікторовна (рос. — Крючкова Наталья Викторовна) — 28.05.1969 р.н., [email protected] — дружина, працювала в школі. Ймовірно, Наталія або сам Сергій не може мати дітей, тому мають двох названі: Андрєй (11.12.2002 р.н.), якого всиновили у 2008, та Яна, 2011 року народження, удочерена у 2014 році.

 

У листуванні Сєргєя його дружина Наталія часто говорить про здоров'я Андрія, адже він має інвалідність. У листі від 18 листопада вона детально описує, як провели канікули в поліклініках, проходячи курси лікування для виправлення постави Андрія, включаючи масажі, гімнастику та використання спеціального тренажера.

 

З вересня 2014 року Андрій починає навчання (12) у Празі, де відвідує школу при посольстві РФ. Зараз вчиться у москві.

 

 

Відкати на студентах з Марокко — Чєчін Васілій

 

Чечин Василий Олегович

 

Email: [email protected]

 

Свою карʼєру він розпочав у “росспівробітництві”. Працював у Єгипті й Конго. У березні 2012 року був керівником представництва Росспівробітництва в Марокко. 

 

Там у квітні 2013 Чєчін виступав (12) на Першій регіональній конференції молодіжних організацій російських земляків країн Ближнього Сходу та Африки в Аммані мав доповідь “Наш русский мир”. Він зазначав, що більшість учасників секції — діти від змішаних шлюбів між марокканцями та громадянами держав, які раніше були окуповані СРСР. Мовляв, а в основі цього об’єднання — любов до рф, її культури, звичаїв та мови. У секції створили відділи російської мови, культури та освіти.

 

 

Кумівство, “відкати” та джинса

 

У липні 2013 року Чєчін звернувся до Єфрємової Ларіси (12), заступниці директора "россотруднічєства". Попросив Єфрємову допомогти марокканській громадянці Брітель Валаа отримати державну стипендію для навчання у росії. Але з цього можна простежити цілу серію випадків коли Чєчін виступав "посередником". Наступного року клопотав про вступ марокканського абітурієнта Алі Брахімі Хамзу — родича впливового префекта у Рабаті — до Астраханської державної медичної академії (12345). 

 

Імовірно, за вступ марокканських громадян до російських університетів, Чєчін отримував “відкати”. Але на цьому його корупційна діяльність не закінчується. 

 

У 2014 році отримав лист від головного бухгалтера представництва “россотруднічєства” у Марокко. Той сказав, що ЗМІ (назва не була вказана) не опублікує безплатно їхню статтю, тому він поїде в редакцію і дізнається скільки це буде коштувати.

 

У 2022 Чєчін повернувся до москви. У січні укладає договір про популяризацію російської вищої освіти у Марокко і залучення іноземних студентів до навчання у рф на платну форму навчання. Чєчін як обличчя компанії “SARL ARESMA PRIVEE” і ТОВ “РАКУС” (ООО “РАКУС”) в обличчі Нуцалова Авбакара Хатиповича, гендиректора Rakus. У червні 2022 Чєчін написав лист для брата Авкабара, Алі Нуцалова з “РАКУСа”, який також був його партнером по вищевказаному контракту. У ньому він зазначив, що Авкабар “кинув” його. Ймовірно, той договір був створений для “відмивання” коштів, а в серпні 2022 року на “Ракус” був написаний “донос”, після якого звільнили весь відділ освіти.

 

 

“Корабль тонет” та “странє нужен новий сталін” — що говорить про росію шпигун Чєчін

 

Чєчін користується російською соцмережею “аднакласнікі”. У 2016 році відправляв (12) своїм друзям та родичам посилання на пропагандистську спільноту “Антимайдан и нас 946000 с нами Правда и Бог!”.

 

 

Разом із тим Чєчіну не подобається ситуація у самій росії. Про це він пише своїм друзям Юрію Морозову та Яніні Ензанзі ([email protected]), котра раніше працювала у російському культурному центрі в Конго. 

Коли ж Україна почала боротьбу в рамках повномасштабного вторгнення, на початку 2022 року Васілію це не сподобалось, бо ситуація на фронті його “не радує”, про що він пише своєму другу Юрію у квітні і жовтні 2022 (12).  У жовтні 2022 року Юрій Морозов написав Васілію, що його відділ перевели на виробництво ракетних комплексів “Іскандер”, на що той відповів: Куйте перемогу! Або ми їх, або вони нас”

 

 

Васілій Чєчін — домашній тиран

 

Син Васілія звинувачує його у домашньому насиллі. У жовтні 2009 року він написав лист, де звинуватив батька. У відповідь Васілій пише, мовляв, дружина перша на нього напала і вдарила його по голові “що у мене з перенісся очки злетіли” і що це втретє, коли дружина його так бʼє.  

 

У червні 2017 дружина Васілія, Марія, відправила йому лист, де вказала, що донька Тамара “або хвора, або біс вселився”. Чєчін відповів, що у неї раніше траплялися “вибухи ненормального придуркуватого сміху” і що “чи то біс, чи ні — але лікуватися треба”. 

 

 

Толкач Станіслав — некомфортно працювати в МЗС росії 

 

Толкач Станислав Николаевич

 

Emai: l[email protected], [email protected][email protected]

Телефон: +79164299038 

Skype: elsovietico2

 

"Пошарпаний город" і "раднічко-сєлячкі" — так описує цей російський посол Хорватію і місто Загреб (12), коли працював старшим радником посла у посольстві росії у Хорватії, займався там зовнішньою політикою (2017-2022 рр). На його думку, Хорватія — “провінційна країна”. Проте намагався просувати російську позицію там проти України — у лютому 2019 писав з проханням обговорити з представницею Міністерства закордонних і європейських справ Хорватії Крістіною Лаховскі Україну і ситуацію в Керченській протоці. 

 

У 2021 подавав заявку на роботу в ОБСЄ, але, схоже, не склалося. Згодом повернувся до росії і з літа 2022 працює в МЗС рф, у департаменті нових викликів, відділ протидії тероризму. У квітні 2023 складав екзамен, імовірно, для підвищення кваліфікації. У листі від 13 січня 2023 пише: 

Любовна драма російського дипломата

 

Особисте життя Станіслава Толкача схоже на російську мелодраму. У 2009 ще був одружений з Наталією Толкач. У той час коли дружина проходила лікування в клініці в росії він, схоже знайшов собі іншу. Мабуть, брав приклад з голови російської дипломатії Сєргєя Лаврова — у цій статті ми трохи розказували про його “неофіційну” дружину. 

 

Толкач писав про депресивний стан дружини. З червня 2009 року він вів активну переписку з Анною Мокіною. Вона також була на той час одружена. Листування у подібному стилі продовжувалось декілька наступних місяців: (123456). У листах із братом за червень 2009 року вказував, що в “дружини поїхав дах” і та не дає йому жити. Про це ж згадував і в листуванні з другом у червні 2009 року. 

 

Його перша дружина померла на початку 2010, після аварії жінка зазнала крововиливу в мозок. У грудні 2018 року Толкач звинуватив Анну Мокіну у смерті дружини — писав, що у 2009 році його місія була у тому, щоб знищити його сімʼю. А вже у 2022 році мав стосунки з іншою жінкою — Лобановою Марією, яка, ймовірно, також працює в російському посольстві, адже попереднє їхнє листування стосувалася домовленості про зустріч із послом.

 

 

Православʼя, расизм, “сильна рука” — особисті погляди російського дипломата

 

У голові російського дипломата Толкача поєднуються речі, які складно уявити разом. Наприклад він неодноразово зауважував, що є православним. Любить розмірковувати над питаннями релігії (123). Та при цьому виявляє цікавість до комунізму і вважає що це “хороша ідея”, хоч і недосконала. Він також виявляє ознаки расизму — неодноразово заявляв як ненавидить “азіатські й кавказькі фізіономії” (12) Ймовірно, він прихильник теорії змов, бо вважає, що у сучасному глобалізованому світі стало менше самостійних лідерів, а Макрон чи Зеленський — чиїсь ставленики. 

 

Станіслав Толкач, свого часу працював у посольстві росії в Нікарагуа. Там він познайомився з дружиною російського посла у цій країні — Наталією Дʼяконовою. У регулярному листуванні вони обмінюються думками на теми політики, історії, а також діляться особистими переживаннями. Зокрема і стосовно російсько-української війни. 

 

У грудні 2019 Толкач висловив думку, що росії потрібна “залізна рука”. Він також вважав, що країна рано чи пізно прийде до соціалізму. При цьому сталіна назвав “великою історичною особистістю”. У своїх листах до Дʼяконової він також каже, що працювати в МЗС росії некомфортно. Але станом на кінець 2023 року досі не звільнився. 

 

У лютому 2022,  коли росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, Толкач обговорює ці події з Дьяконовою. Вона висловлювала підтримку діям росії, називаючи їх "ювелірною роботою" та висловлювала зневагу до Заходу. В листі від березня 2022 року Дьяконова називає Володимира Путіна "молодцем", який зміг дати відсіч "наглим натовським гориллам".

 

У роздумах про геополітику і війни Толкач звинувачує будь-кого, крім самої росії. Така логіка притаманна йому давно. Ще у 2013 році він надсилав доньці статтю де автор розмірковує, що винуватці усіх світових війн — британці та Захід. Мета ж цих війн була — послабити росію. Усі навколо — вороги й хочуть забрати шмат російської землі. 

 

Родина:

  • Луцков Ніколай Дем’яновіч (Луцков Николай Демьянович) — ймовірно, батько: його ім’я було вказане у темі листа, де Толкач обговорює зі Луцковою Катериною приїзд батька.
  • Луцков Анатолій Дем’яновіч ( Луцков Анатолий Демьянович) — дядько. У жовтні 2022 й травні 2023 роках отримував листи (12) з літературними творами Анатолія Луцкова, який працював перекладачем в Танзанії із радянськими спеціалістами з сільського господарства.
  • Толкач Алєксандр (Толкач Александр) —  брат. З 1999 по 2004 також був російським дипломатом, з 2010 по 2014 працював у ДТЕК, і проживав у Києві, де у 2012 його відвідував Станіслав. Згідно із Li, у 2014 переїхав до США, а у 2019 вказує своєю локацією Кіпр.
  • Толкач Алєксандр Алєксандровіч / Толкач Александр Александрович — ймовірно, названий батько. Звертався до нього як до батька у своїх повідомленнях. З 1975 працює на дипломатичній службі. Ймовірно, через його відрядження Станіслав Толкач навчався у школі в Белграді.
  • Толкач Людміла Алєксєєвна (Толкач Людмила Алексеевна) імовірно, мати. З 1969 по 2002 рік викладала в московському інституті міжнародних відносин.
  • Толкач Дарʼя Станіславовна (Толкач Дарья Станиславовна) — донька. Ймовірно, навчалася у школі при російському посольстві в Угорщині, де на той час працював її дід — Толкач Алєксандр. У спілкуванні також згадував, що донька залишилась з його батьками після смерті дружини Наталії. Здобула бакалавра в московському інституті міжнародних відносин, потім вступила до Вищої школи економіки, де вивчала медіа. 27 травня 2022 вийшла заміж за Василюка Антона Вікторовича. Контакти: [email protected], +79166084058, TG ID: 163826163.
  • Горте Ольга Владміровна (Гортэ Ольга Владимировна)08.11.1969 р.н. — дружина з 2012 року.  - дружина з 2012. Познайомились з нею в школі в Белграді, імовірно теж з сім’ї дипломатів. Має сина Антона від попереднього шлюбу. 17 червня 2021 у них народився спільний син  — Глєб. Контакти: OK, +79091535455, TG ID: 2075265575.

 

Звʼязки з Наришкіним та фондова біржа в Україні — Потьомкін Алєксандр

 

Потемкин Александр Иванович

 

Соцмережі: FB 

Email: [email protected]

 

З 1996 по 1998 працював заступником Голови ЦБ рф. З 1997 по 1998 рік був членом Міжвідомчої комісії РБ рф з міжнародної безпеки. З 1999 по 2000 обіймав посаду радника правління банку “ВТБ”. З серпня 2010 по грудень 2014 обіймав посаду Голови Наглядової Ради української фондової біржі “ПФТС”. З 2015 по 2021 працював торговим представником рф в Австрії. 

 

Згідно зі скан-копією його паспорта, народився в Україні, у місті Хуст, закарпатської області.

 

російський шпигун відпочиває у Люксембурзі. У листопаді 2008 року планував поїздку на Майорку, популярний іспанський острів. Серед потенційних учасників були ще його приятель — Павлов Сєргєй Валєнтіновіч, який на той час обіймав посаду виконавчого директора (12) в банку East-West United Bank у Люксембурзі ([email protected]) та, ймовірно, Жено Креке (Jeannot Krecké), тодішній міністр економіки Люксембургу. 

 

Павлов Сєргєй згадував у листуванні, що обговорив з міністром можливість його участі у відпустці після червневих виборів. Також Алєксандр висловив сподівання, що в Люксембурзі міністри не втрачають свої людські якості на високих посадах так швидко, як це буває в росії.

 

 

Фінансові оборудки кремлівського агента в Україні та Австрії

 

У серпні 2010 року Алєксандр отримав електронний лист від Олега Белінського ([email protected]), який, ймовірно, працював на Фондовій біржі "ПФТС" в Україні. У листі Белінський обговорював свій план по розширенню використання російського рубля в Україні і згадував розмову між Дмітрієм Мєдвєдєвим та Януковичем щодо цього. Того ж місяця Алєксандр листувався з Сергієм Павловим, висловлюючи складнощі у роботі з київською фондовою біржею (12),.

 

Згідно з відповіддю Костянтина Вайсмана, Голови правління українського АТ "ВТБ Банк" в лютому 2017 року, Алєксандр продав акції української Фондової біржі "ПФТС" на суму 35,9 тис. гривень в грудні 2016 року. Однак через неповний пакет документів кошти були повернуті на його інвестиційний рахунок. Того ж місяця Олександр отримав пересланий лист (12)  від Сергія Дубініна, члена Наглядової ради банку "ВТБ", в якому зазначалося, що в Алєксандра виникли проблеми в українському відділенні банку "ВТБ". Ці проблеми не вдалося вирішити через надання довіреності його сестрі Галіні Демух, яка, ймовірно, на той момент проживала в Україні.

 

У ролі Торгового Представника Росії в Австрії у 2016 році Алєксандр брав участь у 11 спільних російсько-австрійських проєктах загальною сумою близько 4,3 мільярда доларів, як це вказано в електронному листі від січня 2016 року.

 

Звʼязок Потьомкіна з Наришкіним. У квітні 2019 Алєксандр листувався з Наришкіним Андрєєм  сином голови служби зовнішньої розвідки рф Сєргєєм Наришкіним. Наришкін просив розмістити 5 осіб у гостьових квартирах Торгового Представництва рф у Австрії. Окрім самого Наришкіна та його дружини, у списку також були зазначені Оганєзов Давід Сєргєєвіч, тогочасний віцепрезидент підсанкційного “российского экспортного центра”.

 

UPD:

Пізніше було виявлено, що Андрєй Наришкін не повʼязаний з керівником російської служби зовнішньої розвідки Сєргєєм Наришкіним. Андрєй Наришкін — кандидат політичних наук та колишній директор гірно-геологічного консалтингу “РГ Консалтинг”. Окрім самого Наришкіна та його дружини, у списку також були зазначені Оганезов Давид Сергійович з дружиною та донькою (1, 2, 3, 4). Оганезов - тогочасний віцепрезидент підсанкційного “Российского экспортного центра”.

 

“Проти страшної війни”. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Алєксандр разом з дружиною виїхали з росії. На цьому можна було б поставити крапку, але тісні політичні звʼязки з рф не відпустили Потьомкіна. У липні 2022 року Потьомкін ще сплачував податки у росії — 289.6k руб. У січні 2023 року листувався у FB з головою “Содружества Профессионалов Финансового Рынка” Олексієм Мамонтовим (FB).

 

Відомо, що у цей час він вже отримав кредитку ізраїльського банку Leumi. Того ж місяця він бронював авто через сервіс SIXT в ізраїльському Haifa. У лютому 2023 року отримав лист від школи для вивчення івриту “Ульпан Шели”, в якому зазначалося, що він реєструвався на їхньому сайті.

 

 

Нерухомість у Німеччині

 

У грудні 2009 року Олександр разом з дружиною Тетяною придбали нерухомість у німецькому місті Гарміш (нім. — Garmisch) сумою $529.2k: 

  • ​​​​Garmisch, Blatt 1178, (Rieberkopfstr. 41, 41a, 43, 43a), Hause B, № 4;
  • Garmisch, Blatt 11796, Hause B, № 6 (ймовірно, підвальне приміщення);
  • Garmisch, Blatt 11819, Hause B, № 8 (ймовірно, паркомісце).

Особисте життя. Як і його колега Толкач, мав коханку, листувався з якою з 2009 по 2021 рік. Звали її Ірина Українська, вона з москви (1234). У серпні 2011 Ірина відправила лист, де було зазначено, що вона забула відправити деякі статті, оскільки “була зачарована приємним вечором”. А у травні 2016 року написала, що планує поїхати у Відень, і запитала чи може залишитися в Алєксандра в готелі і отримала від нього згоду. 

 

 

Типова російська дипломатія 

 

Дехто з цих так званих дипломатів є відкритими расистами. Вони ненавидять Україну й обожнюють путіна, підтримують і прославляють війну. Важливо, щоб міжнародна спільнота залишалася пильною та вживала заходів, аби протидіяти не тільки відкритій, але й прихованій російській агресії. Але, як бачимо з їхніх особистих листувань, далеко на всім подобається російський устрій: хтось тікає в Ізраїль,  комусь не комфортно працювати в МЗС, хтось насолоджується життям в “загниваючій” Європі, вважаючи Чехію країною можливостей, де держава робить все для людей.

 

 

#Деанон #Війна #Звʼязки з росією
Зв’язатися з нами