Що не так з Amnesty International?

Amnesty International вчинили як справжні путінські пси – під час страшної кровопролитної війни в Україні вони опублікували звіт, у якому звинуватили… ЗСУ! Все вірно, вони звинуватили Збройні Сили України в тому, що ті нібито наражають на небезпеку цивільне населення України. Курка наражає на небезпеку яйця. 

Короткий висновок цього звинувачення простий: Amnesty куплені, а ЗСУ боронять цивільне населення від окупації, поневолення, катування та вбивств з боку фашистських угруповань терористичної росії. Проте ми вирішили зануритись в це питання глибше, і знайти докази того що Amnesty International цілковито некомпетентна організація, існування якої настільки під питанням, що якби вони назавжди закрились – це було б більшою “боротьбою за права людей”, аніж усі їх скандальні звіти. 

Так, до речі, очільниця «Amnesty International Україна» після публікації цього звіту звільнилася з посади. Уявляєте абсурдність ситуації? Як то кажуть: чітко простежується російський слід. 

Хто такі Amnesty International? Нащо вони потрібні?

Заснована в 1961 у Великобританії, недержавна організація, яка займається дослідженнями у сферах порушень прав фізичної та психологічної недоторканності, свободи совісті та самовираження, свободи від дискримінації в контексті своєї роботи з просування прав людини.

На сайті вказують, що допомагають боротися за права людини, за зміну репресивних законів та притягують “мучителів” до відповідальності. Для розв'язання проблем з прав людини, роблять дослідження порушень цих прав, взаємодіють з урядами та іншими громадськими структурами. Після дослідження використовують свій аналіз для впливу на уряди, компанії та осіб, які приймають рішення. Також організовують кампанії, акції, протести, пишуть листи й петиції для привернення уваги до тієї чи іншої проблеми через ЗМІ. Вказують про роботу представництв Amnesty у ~70 країнах. Основні офіси (1) знаходяться в Британії (HQ), Мексиці, Кенії, Таїланді, ПАР, Сенегалі, Лівані, Тунісі, Ізраїлі.

На сайті вказують, що фінансуються донатами. У звітах за 2014-2021 зазначають, що 93-96% фінансування не має цільового призначення, тому вони мають право використовувати його там, де вважають за потрібне.

Суми зібраних коштів:

• 2014 – $385m;
• 2015 – $412m;
• 2016 – $343m;
• 2017 – $398m;
• 2018 – $382m;
• 2019 – $418m;
• 2020 – $455m;
• 2021 – $481m.

Проблеми в Amnesty International починаються вже зі слів про фінансування. Згідно з сайтом, вони не приймають кошти на дослідження від урядів чи політичних партій і приймають підтримку лише від підприємств, які пройшли ретельну перевірку. Однак, у 2011 Amnesty отримали грант на суму $1.3m від Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії.

👉 Далі позбавимо вас довгого опису деталей розслідування, повну версію якого ви можете отримати за цим посиланням. Розглянемо всі проблеми Amntsty тезово.  

Amnesty International – некомпетентна організація

Нераціональні витрати коштів:

• 2011, UK, $1.3m – Витрати на зарплатню топменеджменту. Оплата колишнім топам потрійної зарплатні перед звільненням (1, 2). У 2010, перед звільненням тодішнього генсека Amnesty Irene Khan та її заступниці Kate Gilmore був узгоджений план виплати їм вихідної допомоги у трикратному розмірі від їх зарплати.

• 2019, Global, $22m – Amnesty заявили, що очікують діру у бюджеті розміром у $22m до закінчення 2020, що призвело до скорочення 70 працівників нижчої ланки.
• 2019, USA, $51m – Високі адміністративні витрати. Charity Navigator вказує, що 77.3% надходжень до відділення Amnesty в США покривають видатки на програми компанії. 
• 2020, FR, $1.08m – Компенсація за самогубство. У вересні 2020 The Times повідомила, що Amnesty International виплатила $1.08m як компенсацію за самогубство співробітника французького офісу Gaetan Mootoo на робочому місці і зажадала від його сім'ї зберегти угоду в секреті.

Негатив:

• Критика ДР Конго. У 2000 Конго розкритикувала доповідь Amnesty, у посольстві ДРК у Вашингтоні, назвали хибним уявленням західного світу про події конфлікту у Конго. У доповіді, опублікованій у Швейцарії, а також у західних країнах, не було враховано характер війни в ДР Конго, в якій він звинуватив “незаконне вторгнення” до країни Руанди та Уганди.
• Критика Китаю. У 2001 Китай розкритикував звіт Amnesty, де йшлося про зростання катувать у країні. 
• Політика Amnesty International щодо абортів з 2007 та католицька церква. У квітні 2007 Amnesty змінила свою нейтральну позицію щодо абортів на підтримку доступу до абортів у випадках зґвалтування та інцесту, а також у випадках, коли життя або здоров’я матері може бути під загрозою. У червні 2007 Папська рада католицької церкви “Справедливість і мир” виступила із заявою, в якій закликала католиків не робити пожертвувань Amnesty через її позицію щодо абортів.
• Звіт про війну у Грузії. Згідно зі звітом за 2008 про війну росії проти Грузії, вказано, що Amnesty International висловлює стурбованість тим, що серйозні порушення міжнародного та гуманітарного права були здійснені всіма сторонами як у ході конфлікту, так і після. У випадку як зі звітом про війну в Україні, такі висновки є провокаційними, оскільки основним і єдиним винуватцем у порушеннях і можливому наражанню на небезпеку є агресія росії.
• Критика Ізраїлю і звинувачення в антисемітизмі. У 2009 щорічному звіті Amnesty International засудила Ізраїль за його ставлення до арабів Палестинської автономії, водночас лише коротко відзначивши звірства, які приписуються терористичній організації ХАМАС. Армія оборони Ізраїлю назвала річний звіт Amnesty International одностороннім і зауважила, чому Amnesty не згадала про “нестерпні страждання ізраїльських громадян від постійних ракетних обстрілів протягом останніх восьми років”.
• Звинувачення у шахрайстві. У 2018 була проведена судово-бухгалтерська експертиза, яка виявила докази шахрайства та серйозних фінансових зловживань у відділенні в Зімбабве. У звіті зазначалося, що зімбабвійську філію було виключено з глобальної організації та передано під амністію, а зімбабвійську поліцію було проінформовано про результати аудиту. За даними Amnesty, сума розкрадань становить кілька мільйонів доларів, проте точна цифра не розкривається. Amnesty не надали жодних подробиць і заявили, що не будуть надавати речників для інтерв’ю, але спробують повернути втрачені кошти, та що були вжиті термінові заходи для забезпечення безпеки грошей донорів.
• Відмивання коштів в Індії. Згідно зі статтею ресурсу publicworld.com, Amnesty UK перерахувала траншами $5.1m на Amnesty India для таких потреб: обслуговування, авансові платежі та прямі іноземні інвестиції. З вищевказаної суми $3.7m були перераховані на консультаційні послуги. Після перевірки банківських рахунків Amnesty India та компаній, що були відкриті за ініціативи Amnesty, виявилось, що кошти на непрямі іноземні інвестиції витрачались неправомірно, не на ті цілі, які були декларовані, тобто на інші трасти та фонди, ніж були вказані при переказі. Також перевірка виявила, що Amnesty India отримує донати від зарубіжних спонсорів, що витрачались на ніби консультаційні послуги. Amnesty India уклала біля 45 договорів на сервісні послуги з Amnesty UK для “діяльності, пов’язаної з провінцією Кашмір” (мусульманська провінція Індії, де пропагується сепаратизм, що розхитується Пакістаном, який претендує на Кашмір). Роботи з громадянами виконувала комерційна організація, назва не вказана, послуги якої сплачувала Amnesty UK. Мета діяльності - розповсюдження інформації, зміст якої не був викладений. Управління примусового виконання висувало Amnesty India підозру, що кошти в розмірі $0.75m, отримані індійським представництвом від Amnesty Британія були використані для організації заворушень в Кашмірі.  

Зв’язки з рф:

• Організація розпочала свою роботу в москві у 2006. У 2015 приміщення Amnesty було закрито через борг за оренду у $6.2k. На 2019 розмір фінансування від Amnesty International вказаний $283k. У 2020 на російське представництво Amnesty був подан позов до суду за незаконне звільнення працівника. Адміністратора сайту було звільнено через те, що він намагався обговорити з керівництвом публікації на сайті, які “мали екстремістський характер, та суперечили законодавству рф”. Суд задовольнив позов, та зобов’язав керівництво виплатити чоловіку $30k. В березні 2022 під час російського вторгнення в Україну, роскомнадзор заблокував російськомовний сайт Amnesty. У квітні 2022 Міністерство юстиції росії оголосило про примусове закриття російського відділення Amnesty, заявивши, що організація допустила “порушення чинного законодавства російської федерації”.
• Згідно зі статтею depo.ua за серпень 2022, у 2021 Amnesty відмовилась називати Олексія Навального в’язнем сумління і змінила позицію після міжнародного розголосу та тиску. Згiдно зі статтею ВВС за лютий 2021, 17 лютого 2021 Amnesty назвала Навального в’язнем сумління, а вже 23 лютого 2021 організація припинила використовувати для Навального таке визначення. Рішення назвали внутрішнім і не надали коментарів. Паблік “Медіазона” посилався на те, що за таким рішенням стоять “люди з RT (Russia Today) в різних країнах”. 19 січня 2021 Катя Казбек, колумністка RT опублікувала тред про Навального, про його націоналістські погляди та вислови, на основі яких Amnesty прийняла рішення не надавати йому статус “в’язня сумління”.    
• Alexander Artemyev – медіаменеджер Amnesty, який відповідає за Східноєвропейський і Центральноазійський сегмент, живе і працює у Москві. До Amnesty працював на РБК, Lenta.Ru, Gazeta.Ru та ITAR-TASS. Імовірно, є співавтором репорту Amnesty про розміщення українських військових у жилих районах. Прокоментував репорт наступним чином: “Хоча ми повністю підтримуємо свої висновки, ми шкодуємо про спричинений біль. Пріоритетом Amnesty International у цьому та будь-якому конфлікті є забезпечення захисту цивільних осіб. Справді, це було нашою єдиною метою, коли ми оприлюднили останнє дослідження”. Отримав дохід від Amnesty ₽350k у 2020. Згідно з інсайдом, підписаний у телеграмі на групу “zа (v)побѣду” (фашистська група для російських громадян, які підтримують війну в Україні).

Вище тезово наведені проблеми Amnesty International. 

Звісно ж, далеко не всі. Скандальні звіти, загадкові самогубства співробітників з мільйонними компенсаціями, зв’язки із терористичними угрупуваннями, расизм серед працівників з боку старшого менеджменту, відмивання коштів через сепаратистські урядові організації – більше інформації за цим посиланням. 

✉️ Для зв’язку з командою та отримання коментаря заповніть форму нижче, або надішліть свій запит на адресу: [email protected]